Easy English: Педагогічна виставка« Інноваційні технології, як засіб формування творчої компетенції учнів на уроках англійської мови в початковій школі»

Тема: «Інноваційні технології, як засіб формування творчої

компетенції учнів на уроках англійської мови в початковій школі»

ПІБ вчителя: Бережок Світлана Вікторівна

Посада: вчитель англійської мови, категорія « спеціаліст першої категорії»

Повна назва школи: Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 101 Запорізької міської ради Запорізької області

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………… ……………………2

1. Сучасні підходи науковців до вивчення проблеми формування творчої компетенції учнів молодшого шкільного віку на уроках

англійської мови…………………………………………………………….......................4

2. Розвиток пізнавальної активності учнів початкової школи

засобами гри……………………………………………………………………………….10

3. Проектний метод – чинник успішного впливу на розвиток творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку на уроках англійської

мови………………………………………………………………………………………...13

4. Iнформаційно-комунікаційні технології як засіб формування творчої індивідуальності учнів……………………………………………………………………17

5. Творче портфоліо як засіб розвитку самооцінки молодших школярів.

……………………………………………………………………………….....................21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………......................23

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………....24

ВСТУП

Оновлення змісту навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язується насамперед із деякими змінами в стратегічних напрямах розвитку сучасної шкільної освіти — спрямуванням навчальної діяльності на вироблення в учнів необхідних життєвих компетентностей, що у майбутньому давали б можливість випускникам школи комфортно почуватися в сучасному світовому мультинаціональному просторі. Це об’єктивно зумовлено низкою чинників, пріоритетним серед яких є тенденція на постійну глобалізацію та інтенсифікацію розвитку міжнародних контактів у різноманітних сферах життєдіяльності. Першочергово це забезпечується активною переорієнтацією шкільної іншомовної освіти на комунікативно - діяльнісне, особистісно - орієнтоване та культурологічне спрямування навчального процесу. Саме цей аспект змушує різнобічно переосмислити теоретичні підходи до вибору ефективних технологій і засобів навчання іноземної мови [16].

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.[4]

Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Це означає відмову від домінування на уроках формальних мовних вправ на користь діяльнісно й інтелектуально орієнтованих завдань, які дають змогу вивчати іноземну мову як скарбницю культури та соціокультурної інформації, як основний засіб міжкультурного спілкування. Змінюється роль вчителя у процесі навчання. Вчитель сприяє спілкуванню, допомагає учням досягти автономності у визначенні цілей та шляхів вивчення іноземної мови, оволодіти мовленнєвими, мовними та невербальними засобами комунікації.

Актуальність теми введення творчих методів навчання полягає в тому, що у загальноосвітній школі оволодіння іноземною мовою має сприяти культурному, психічному і фізичному розвитку учнів, засвоєнню певних знань з предмета, формуванню мовленнєвих та загальнонавчальних умінь та бажання вчитися. Основне завдання у роботі з учнями, що починають вивчати іноземну мову – формування пізнавального інтересу до предмета. Ця проблема стоїть гостро, оскільки у молодших школярів жива допитливість не завжди стає стійким інтересом до навчання. І якщо на початковому етапі не вдасться його сформувати, то домогтися цього пізніше буде набагато важче. Враховуючи це, вчитель намагається зробити все, щоб початковий етап у навчанні іноземної мови був захоплюючим і цікавим. Завдання вчителя створити умови для мобільності учня, розвивати та готувати конкурентноспроможну, творчу особистість, особистість здатну навчатися впродовж життя. навчати учнів міркувати, аналізувати та робити висновки; створювати такі умови, за яких учень буде робити особистісно – світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички, творчі задатки розвиватиме протягом життя, навчаючись, аналізуючи, систематизуючи. Спрямування діяльності учнів на усвідомлення основних компонентів навчально-виховного процесу – змісту, проблем, шляхів подолання, навчати їх творчо та практично мислити, розвивати природну допитливість та прагнення знань. Формування особистості, яка хоче і вміє вчитися самостійно, вміє сприймати інформацію, працювати з нею, переробляти її, осмислювати, аналізувати, а в перспективі – мислити критично.

Питання розвитку творчої особистості вивчалось та продовжує цікавити вітчизняних та західних педагогів та психологів, серед яких можна назвати таких як Г.С. Костюка, З.І. Калмикову, В.А. Роменця, Я. А. Пономарьова, В.О. Моляко. Серед західних психологів вагомий внесок у розуміння творчої природи особистості зробили видатні вчені Дж. Гілфорд, Г. Сельє, Т. Рібо, А. Маслоу, Д. Дьюї, та ін.

Проте формування творчої особистості потребує застосування інноваційних технологій. Вирішення цієї важливої проблеми стримується недостатнім рівнем розробки теорії творчості взагалі й питань формування творчої компетентності зокрема. Загальні основи творчого процесу відображено у працях філософів М.I. Алексєєв, В.Ф. Берков, В.М. Сагатовський, С.М. Семенов, В.О. Цапок, педагогів В.I. Андрєєв, В.К. Буряк, Л.Н. Ланда, С.О. Сисоєва, психологів О.М. Матюшкiн, В.О. Моляко, К.К. Платонов, Я.О. Пономарьов.

Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема творчості особистості та управління такою особистістю завжди була і залишається актуальною в педагогічній теорії і практиці, проте недостатньо вивчені її деякі аспекти. Зокрема, у педагогічній науці недостатньо розглянуто проблеми формування творчої компетентності школярів початкових класів, не розкриті особливості засобів управління творчою діяльністю учнів на уроках англійської мови, не визначено вплив творчої діяльності на учнів на початковому етапі вивчення іноземної мови. Це дозволяє вказати на об’єктивно існуюче протиріччя між виховними можливостями сфери творчості – з одного боку, і неефективним характером використання цих можливостей в реальній педагогічній практиці – з іншого. Виділене протиріччя дозволяє усвідомити проблему дослідження і сформулювати тему: “Інноваційні технології, як засіб формування творчої компетентності учнів на уроках анлійської мови в початковій школі ”.

Необхідність такого дослідження визначає низка суперечностей, що склалися в теорії і практиці управління творчою діяльністю учнів молодших класів, формуванні культури його використання, а саме:

- між потребами раціональної організації управління творчою діяльністю школярів і нераціональним характером використання їх виховних можливостей;

- між необхідністю формування творчої особистості і невизначеністю педагогічних умов, відсутністю методики педагогічної діяльності, спрямованої на досягнення цієї мети.

Зрозуміло, що проблема впровадження інноваційних технологій, як засобу формування творчої компетентності школярів початкових класів потребує подальшої розробки, спрямованої на її розв’язання. Отже, актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю наукового обґрунтування педагогічної концепції управління творчою діяльністю учнів та педагогічних умов формування культури його використання.

1. Сучасні підходи науковців до вивчення проблеми формування творчої компетенції учнів молодшого шкільного віку на уроках англійської мови

Стрімкий розвиток сучасного життя висуває перед освітою принципово нові питання, оскільки колишня парадигма, що відбивала сутність та інтереси індустріального суспільства, поступово замінюється методологією інформаційного суспільства. Спрямованість системи освіти на засвоєння системи знань, яка була традиційною і виправданою ще декілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасним потребам особистості та соціальному замовленню. Молоде покоління має бути захищеним і мобільним на ринку праці, здатним ефективно діяти у нестандартних ситуаціях, робити особистий духовно-світоглядний вибір та навчатися впродовж життя. Одними з суттєвіших ознак революції в освіті ми вважаємо:

- перехід від засвоєння інформації до формування якостей, необхідних для творчої діяльності та постійного засвоєння нової інформації;

- утвердження компетентнісного підходу до побудови змісту освіти, за якого важливими є результати навчання (що учні знають, уміють та чи можуть ефективно використати це на практиці).

Творча компетентність – це знання, уміння, навички, ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх в житті, на практиці. Вона визначається як здатність людини генерувати ідеї, висувати гіпотези; здібність фантазувати; асоціативність мислення; здібність бачити протиріччя; здібність переносити знання та вміння у нові ситуації; здібність відмовитися від нав'язливої ідеї, подолати інертність мислення; незалежність суджень; критичність мислення, здібність оцінно судити [39, c.32]. Творча компетентність містить такі аспекти, як мотивація, ціннісні орієнтації, емоційний досвід.

Творчу компетентність можна визначити як надпредметну, або ключову. За визначенням О.В.Овчарук, ключові компетентності мають бути сприятливими для всіх членів суспільства, тобто відповідними всім незалежно від статі, раси, сімейного стану тощо. Вони повинні відповідати цілям освіти і носити особистісно орієнтований характер.

Недоліками традиційної системи навчання, які гальмують процес становлення творчих сил школярів ми вважаємо:

- спрямованість змісту освіти переважно на розвиток лівої півкулі мозку (логічне пізнання світу) та недостатня увага до розвитку правої півкулі (емоційно-образне пізнання);

- недооцінка ролі емоційних переживань при засвоєнні знань;

- накопичення дитиною значної кількості інформації, яку вона не відчула і «не прожила»;

- підміна незрілих форм естетичного мислення штампами і шаблонами;

- недостатня увага педагогів до процесуального компоненту творчої діяльності (навчання прийомам, способам творчої діяльності);

- невміння педагогів бути прикладом справжньої творчої особистості для дитини – привносити творчість у будь-яку справу, дію.

Сучасні філософи у своїй більшості розглядають творчість як людську діяльність, яка має на меті отримання якісно нових матеріальних та духовних цінностей; як здібності людини щодо створення із існуючого матеріалу дійсності нової реальності, задовольняючи численні суспільні та особисті потреби. Або: “Творчість – процес, завдяки якому здійснюється сходження людини до вищих рівнів духовності, моральності й свободи, розвиток особистості і культури” [22]. Філософії творчості притаманна її паралельне трактування: з одного боку, творчість розглядається як інтелектуальний феномен, а з іншого – як екзистенційний феномен, який створює основу свободи особистості. На думку А.Г. Спіркіна, творчість – це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури [30].На сучасному етапі розвитку початкової школи, згідно державного стандарту базової і повної середньої освіти, особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. Зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної та творчої діяльності [4].

Урок іноземної мови має свою специфіку, оскільки, на відміну від інших предметів, в якості основної мети навчання висувається формування комунікативної компетенції учнів. В даний час глобальною метою оволодіння іноземною мовою вважається прилучення до іншої культурі та участь у діалозі культур. Ця мета досягається шляхом формування здатності до міжкультурної комунікації. Саме викладання, організоване на основі завдань комунікативного характеру, навчання іншомовної комунікації, використовуючи всі необхідні для цього завдання і прийоми є відмінною особливістю уроку іноземної мови.

Іншомовна комунікація базується на теорії мовленнєвої діяльності. Комунікативне навчання іноземної мови носить діяльнісний характер, оскільки мовне спілкування здійснюється за допомогою "мовної діяльності", яка, у свою чергу, служить для вирішення завдань продуктивної людської діяльності в умовах "соціального взаємодії" спілкуються людей. Учасники спілкування намагаються вирішити реальні та уявні завдання спільної діяльності за допомогою іноземної мови.

Діяльнісна сутність комунікативно-орієнтованого навчання іноземної мови реалізується в умовах гуманістичного підходу до навчання. При такому підході створюються позитивні умови для активного і вільного розвитку особистості в діяльності. У загальному вигляді ці умови зводяться до наступного:

учні отримують можливість вільного вираження своїх думок і почуттів у процесі спілкування;

кожен учасник спілкування залишається у фокусі уваги інших;

учасники спілкування відчувають себе в безпеці від критики, переслідування за помилки і покарання.

При гуманістичному підході до навчання зникають характерні для процесу пізнавальні бар’єри, що знижують мотивацію учнів, спонукають їх до дратівливості [14].

Гуманістичний підхід передбачає навчання, концентроване на учня. Це означає, що вчення, а точніше, взаємодіючі між собою учні є центром пізнавальної активності на уроці.

Під початковим етапом розуміється період вивчення іноземної мови, який дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення того предмета. У даному дослідженні до початкового етапу ми відносимо I-IV класів загальноосвітніх установ. Щоб закласти основи комунікативної компетенції, потрібно досить тривалий термін, тому що учням потрібно з перших кроків ознайомитися з мовою як засобом спілкування. Це означає, що вони повинні вчитися розуміти іншомовну мову на слух (аудіювання), висловлювати свої думки засобами мови, що вивчається (говоріння), читати, тобто розуміти іншомовний текст, прочитаний про себе, і писати, тобто навчитися користуватися графікою і орфографією іноземної мови при виконанні письмових завдань, спрямованих на оволодіння читанням і усним мовленням, або вміти письмово викладати свої думки. Дійсно, щоб закласти основи по кожному з перерахованих видів мовленнєвої діяльності, необхідно накопичення мовних засобів, що забезпечують функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні, що дозволяє перейти на якісно новий ступінь їх розвитку в подальшому [26].

Початковий етап важливий ще й тому, що від того, як йде навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних етапах. Не можна не погодитися з англійським методистом Г. Пальмером, який надавав дуже велике значення початку у вивченні іноземної мови. Так, він писав: "Take care of the first two stages and the rest will take care of itself"(Потурбуйся про перші сходинки, і надалі саме вони будуть турбуватися про все інше) [38].

Крім того, саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземної мови, що з перших кроків дозволяє вчителю увійти в цю систему і здійснювати навчально-виховний процес відповідно з її основними положеннями [26].

Як відомо, побудова початкового етапу може бути різним у відношенні мовного матеріалу, його обсягу, організації; послідовності у формуванні та розвитку усного і писемного мовлення; урахування умов, в яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційних можливостей самого предмета у вирішенні виховних, освітніх і розвиваючих завдань, що стоять перед школою.

Саме тому початковий етап у вивченні іноземної мови дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення предмета.

Гуманістичний, демократичний стиль управління забезпечує вироблення активної позиції: вчитель сприймає кожну дитину такою, якою вона є, прагне створити у класі атмосферу співпраці як під час занять, так і в години відпочинку.

Організовуючи розвиток творчих здібностей учнів на уроках англійської мови, слід виходити з відомих психолого-педагогічних положень про те, що: здібності особистості виявляються і формуються в діяльності; особистість може набути навичок творчості навіть у дуже ранньому віці; розвиток особистості не відбувається за пасивного споглядання нею навчального процесу; основним стимулом розвитку здібностей особистості, у тому числі й творчих, є інтерес.(Додаток А)

Без глибокого інтересу до об’єкта неможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливим мотиваційним стимулом навчально-творчої діяльності учнів.(Додаток Б)

Перед педагогами стоять досить складні завдання стосовно удосконалення змісту освіти, вивчення та запровадження у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій, створення умов для саморозвитку учнів. Центральною ланкою тут є послідовне формування взаємовідношень співпраці між учителем та учнями в навчальному процесі [18].

Джерела розвитку творчої активності особистості, що характеризується конструктивно-творчим типом діяльності, лежать у навчально-виховному процесі, у якому інтегруються всі принципи, методи і форми навчання, виховання й організації. Сама організація педагогічного процесу може виховувати в учнів творчий підхід до оволодіння знаннями.

Отже, педагогіка сьогодні розуміє творчість не тільки як набір конкретних видимих результатів творчої діяльності індивідуума. Цей феномен у форматі особистості передбачає складну динаміку потреб, мотивів, поглядів, переконань, цінностей, самосвідомості, рефлективності та інших людських якостей, емпіричний вимір яких здійснити майже неможливо. Але вони існують, тому що вочевидь призводять до якісних змін самої особистості, її відносин з навколишнім світом, особистісної свободи і відповідальності за неї, а згодом і до змін у самому суспільстві, країні, нації, у всьому світі.

2. Розвиток пізнавальної активності учнів початкової школи засобами гри

Багато дітей, які починають вивчати в школі іноземну мову, вважають, що це весело і кумедно. Але через деякий час вони починають розуміти, що це зовсім нелегко, і незабаром іноземна мова перестає бути одним з улюблених предметів. Однією з причин, яка призводить до такого результату - труднощі у вивченні граматики [34]. Традиційні способи пояснення і тренування до бажаного результату не призводять. Навчання більш ефективно, якщо учні активно залучені в процес. (Додаток В).

Є різні способи стимулювати дітей до активності, але найефективнішими є гра, творчість і цікавість. В даний час гри є невід’ємною частиною навчання англійській мові. Бельгійський бізнесмен, який спостерігав за дітьми, які вивчали граматику в процесі гри, сказав: "It isn` t silly at all "(Це зовсім не нудно!), тим самим висловлюючи здивування, що гра може бути цікавою і серйозною в один і той же час [34]. Ігри сприяють інтенсивній мовній практиці. Вони можуть використовуватися на початку уроку чи в кінці для стимуляції, зменшення напруги після контрольної, для зміни діяльності на уроці. Важливо, щоб ігри доставляли радість, допомагали в тренуванні мовних явищ.

Однією з переваг ігор є те, що всі учні працюють одночасно. Участь в іграх розвиває здатність співпрацювати, змагатися, не проявляючи агресії, вміти програвати, брати на себе відповідальність.

Особливого значення набувають ігри, відомі дітям з їх життєвого досвіду на рідній мові. Застосуванні ігор - ефективний спосіб повторення мовних явищ.

У цілому, учні люблять ігри, які мають елемент удачі, тому що вона додає захопленість грі. Ігри, які залежать від умінь учнів, стають нудними, тому що виграють одні й ті ж здатні хлопці, і захопленість більшості гравців падає. Ігри з елементом успіху включають в себе ігри на вгадування, ігри з кубиками і картами [38]. Більшість ігор носять змагальний характер, і переможцем може стати одна людина або команда. Використання командних та групових ігор допомагає зменшити тиск змагання на одну людину.

Пам’ятаючи про ці принципи - успіх і уміння, змагання і співпрацю, несподіванка, які є основою всіх ігор, - вчитель може вправу з підручника перетворити в гру.

Застосування різних ігор допомагає захопити учнів молодших класів іноземною мовою, створює умови для досягнення успіху у вивченні мови. І учні, які захочуть грати, обов’язково захочуть поліпшити свої знання з іноземної мови.

Плануючи уроки, вчитель повинен думати не тільки про те, щоб учні запам’ятали нові слова, ту чи іншу структуру, а й прагнув створити всі можливості для розвитку індивідуальності кожної дитини. Щоб підтримати інтерес дітей до свого предмету, потрібно зрозуміти, які прийоми роботи можуть захопити учнів. Кожен вчитель іноземної мови, постійно повинен шукати резерви підвищення якості та ефективності навчання іноземної мови. Головне завдання вчителя - домагатися того, щоб не пропадав інтерес до вивчення іноземної мови.

Ігри допомагають дітям стати творчими особистостями, вчать творчо ставитися до будь-якої справи. Творчо ставитися до справи - значить виконувати її якісно, на більш високому рівні. Творчість - це постійне вдосконалення та прогрес у будь-якої діяльності. Ігри приносять дітям і дорослим радість творчості. Без радості творчості наше життя перетворюється на нудьгу і рутину. Творча людина завжди чимось захоплена. Від творчих можливостей людини залежить його життєвий рівень.

Побачити незвичайне в звичайному може і дорослий, і дитина. Творчість закладено в дітях самою природою. Вони люблять складати, вигадувати, фантазувати, зображати, перевтілюватися. Дитяча творчість швидко в’яне, якщо до неї не проявляється інтерес з боку оточуючих. Спільні творчі ігри зближують і дорослих, і дітей. У цьому - один з найголовніших принципів ефективного виховання [38].

Дитина, граючи, весь час прагне йти вперед, а не назад. В іграх діти все хіба що роблять втрьох: їх підсвідомість, їх розум, їхня фантазія "працюють" синхронно.

Гра завжди передбачає прийняття рішення - як діяти, що сказати, як виграти. Бажання вирішити ці питання прискорює розумову діяльність граючих. А якщо дитина буде думати іноземною мовою? Звичайно ж, тут приховуються багаті навчальні можливості. Діти, однак, над цим не замислюються. Для них гра перш за все - захоплююче заняття. У грі всі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильності завдань - все це дає можливість хлопцям подолати сором’язливість, що заважає вільно вживати в мові слова чужої мови і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з цим виникає почуття задоволення - виявляється, я можу говорити нарівні з усіма [31].

Ігри сприяють виконанню наступних методичних завдань:

· створення психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

· забезпечення природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;

· тренування учнів у виборі потрібного мовного варіанту.

Місце ігор на уроці і відводиться грі час залежать від ряду чинників підготовки учнів, що вивчається, цілей і умов уроку і т.д. Наприклад, якщо гра використовується в якості тренувального вправи при первинному закріпленні, то їй можна відвести 20-25 хвилин уроку. Надалі та ж гра може проводитися повторенням вже пройденого матеріалу. Одна і та ж гра може бути використана на різних етапах уроку.

Слід пам’ятати, що при всій привабливості та ефективності ігор необхідно дотримуватися почуття міри, інакше вони втомлять учнів і втратять свіжість емоційного впливу.

Під час гри учнів не слід переривати, бо це порушує атмосферу спілкування. В. Ріверс пише з цього приводу: «Дуже часто в суспільстві люди вважають за краще мовчати, якщо знають, що їх мова викличе негативну реакцію з боку співрозмовника. Подібно до цього учень, кожну помилку якого виправляє вчитель, не тільки втрачає основну думку висловлювання, а й бажання продовжити бесіду» [36].

Виправлення слід робити тихо, не перериваючи промови учнів, або робити це в кінці уроку. У. Беннет взагалі вважає, що деякі помилки вчитель має право ігнорувати, щоб не придушувати мовну активність учнів.

Ігри краще всього використовувати в середині або в кінці уроку, з тим, щоб зняти напругу. Важливо, щоб робота з іграми приносила позитивні емоції і користь, і крім того, служила дієвим стимулом у ситуації, коли інтерес або мотивація дітей до вивчення іноземної мови починає слабшати.

Використання ігор на уроках іноземної мови допомагає вчителю глибше розкрити особистісний потенціал кожного учня, його позитивні особисті якості (працелюбність, активність, самостійність, ініціативність, вміння працювати в співпрацю і т.д.), зберегти і зміцнити навчальну мотивацію.

Розглянемо класифікацію ігор за теорію М.Ф. Строніна, який у своїй книзі "Навчальні ігри на уроках англійської мови" поділяє гри на наступні категорії [31].

1. лексичні гри;

2. граматичні ігри;

3. фонетичні ігри;

4. орфографічні гри;

5. творчі ігри;

Перший розділ включає в себе граматичні, лексичні, фонетичні та орфографічні ігри, сприяючи формуванню мовних навичок. Звідси його назва – «Підготовчі ігри» [9]. Цей розділ відкривають граматичні ігри, оскільки оволодіння граматичним матеріалом насамперед створює можливість для переходу до активного мовлення учнів. Відомо, що тренування учнів в використанні граматичної структури, яка потребує багаторазового її повторення, втомлює дітей своєю одноманітністю, витраченні зусилля не приносять швидкого задоволення. Ігри допоможуть зробити монотонну роботу цікавішою. (Додаток Г)

Другий розділ називається «Творчі ігри» [12]. Мета цих ігор – сприяти подальшому розвитку мовленнєвих навичок та вмінь. Можливість школяра проявити самостійність у вирішенні мовленнєвих завдань, що розвивають мислення, максимальна синхронізація сформованості мовленнєвих навичок – характерні якості мовленнєвих вмінь, що, на нашу думку, є необхідними для володіння всіма видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, говорінням, читанням, письмом). Ігри другого розділу тренують в учнів творчі вміння.

З широкої класифікації поняття гри педагогами, психологами різних наукових шкіл, вважаємо за необхідне виділити низку загальних положень щодо використання ігор на уроках англійської мови у початковій школі [25].

Гра виступає самостійним видом розвиваючої діяльності дітей різного віку та є для дітей є вільною формою діяльності, в якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкривається широкий простір для власної творчості, активності, самопізнання, самовираження. Гра – перша ступінь діяльності дитини, споконвічна школа його поведінки, нормативна і рівноправна діяльність молодших школярів, підлітків, юнацтва, що змінюють свої цілі в міру дорослішання.

Гра є практикою розвитку. Діти грають, тому що розвиваються і розвиваються тому, що грають. Гра – воля саморозкриття, саморозвитку з опорою на підсвідомість, розум і творчість. Гра є головною сферою спілкування дітей, ними зважуються проблеми міжособистісних відносин, здобувається досвід взаємин між людьми [37].

Отже, гра є регулятором усіх життєвих позицій дитини. З огляду на вищесказане, ми визначаємо гру не тільки як допоміжний засіб у формуванні англомовних навичок і вмінь, а також як засіб у формуванні пізнавальної активності учнів. Ігрова діяльність допомагає дитині адаптуватися в іншомовно-комунікативному просторі, відчути потребу у вивченні іноземної мови та мотивує цю діяльність. Гра - унікальний феномен загальнолюдської культури, її джерело і вершина. Ні в яких видах діяльності людина не демонструє такого самозабуття, оголення своїх психофізіологічних, інтелектуальних здібностей, як у грі. Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати матеріал. Вищесказане свідчить про важливість використання гри на уроках англійської мови у початковій школі.

Таким чином, гра, як організаційна форма навчального процесу з англійської мови на початковому етапі, набуває особливої важливості, що вимагає від учителя правильного і послідовного вибору видів ігор на уроках з англійської мови у початковій школі.

3. Проектний метод – чинник успішного впливу на розвиток творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку на уроках англійської мови

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що для досягнення мети вивчення іноземної мови у початковій школі необхідно виконувати цілу низку завдань. Ефективне виконання цих завдань можливе за допомогою методу проектів.

Метод проектів виник у 1920 році у США. Інша його назва - метод проблем. Основоположниками методу були американський філософ і педагог Дж. Дюї та його учень В. Кілпатрік. Провідною рисою методу проектів вони визначили навчання на активній основі з урахуванням інтересів учнів.

В наш час найбільш ефективно проектна методика реалізована в курсі Project English британського вченого Т. Хатчинсона. Вона отримала своїх послідовників у всіх країнах світу. Доцільність застосування проектної методики у початковій ланці навчання іноземної мови в Україні доведена НМК Wonderland з англійської мови для учнів 2-4 класів авторів С. В. Роман, О. О. Коломінової, Г. С. Чекаль.

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій. Він вимагає від учнів застосування нових знань, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв'язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи інформаційно-комп'ютерні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися. [35]
Метою навчального проектування в початковій школі є створення вчителем таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності молодшого школяра. Технологія навчального проекту стимулює самостійну пізнавальну діяльність учнів і здійснюється за схемою: все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати. [6; 31]

Метод проектів – це педагогічна технологія, яка містить сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Це спільна, навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, яка має мету, узгоджені методи, засоби діяльності, спрямована на досягнення результату з розв'язання певної проблеми [20].

При організації занять з англійської мови в початковій школі вчителі можуть застосовувати такі види проектів:

Інформаційні – спрямовані на навчання цілеспрямованого збирання інформації, її аналізу та використання.

Дослідницькі – вимагають чіткого визначення загальної проблеми дослідження, його головної мети, конкретних задач та методів їх розв'язання.

Ігрові – передбачають виконання ігрових ролей у моделях/ситуаціях, що об’єднуються загальною ідеєю.

Творчі – діяльність учасників спрямована на те, щоб створити оригінальне есе або вірш, придумати казку або оповідання, малюнок, колаж тощо.

Практичні (практично-орієнтовані) – кінцевим продуктом таких проектів може бути газета, Web-сторінка, оформлений стенд, суспільна акція тощо. [33; 21-23]
Зазвичай на уроках у початковій школі більшість учителів використовують творчі та ігрові проекти: «Одягни ляльку» - учні переодягають ляльку і говорять про її одяг, «Генеалогічне дерево», «Вітальні листівки», «Моя родина», «Мій улюбленець».
Проект може тривати впродовж короткого періоду або бути тривалим – впродовж кількох тижнів. Може застосовуватись індивідуально і в групах. Проекти виконуються поетапно і проходять деякі основні етапи:

I. Comprehensive language input. Намічається проблему та визначаються джерела отримання знань для її вирішення: енциклопедії, журнали, пізнавальні програми телебачення, Інтернет і т.д.
II. Processing. Обробляється вся маса інформації і визначається критерій оцінки даної інформації з тим, щоб проаналізувати її і виділити з неї найбільш істотні елементи, які сприяють вирішенню завдання. На даному етапі потрібно застосування знань лексики та синтаксису мови.
III. Comprehensive language output. Передбачає собою наявність вихідної інформації по даному проекту, причому результат даної діяльності може бути різним в залежності від індивідуальних можливостей чи здібностей учасників проекту. Це може бути індивідуально написане твір або проект, складений групою учнів спільно. У деяких випадках проект може бути складений окремими учнями при безпосередній допомозі вчителя в разі виникнення лексичних та граматичних труднощів з боку учня.
           Таким чином, досягається мета всеуровневого залучення учнів в даний конкретний проект.
           На заняттях з англійської мови метод проектів може використовуватись у рамках програмного матеріалу практично з будь-якої теми, оскільки підбір тематики проводиться з урахуванням практичної значущості для учнів початкових класів на уроках англійської мови.
           Практична робота над проектом починається на стадії «Закріплення матеріалу» і «Повторення» і стає гармонійною частиною єдиного процесу навчання [17].

           Основне завдання педагога в навчанні англійської мови полягає в тому, щоб перенести акцент з усякого роду вправ на творчу розумову діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами.
            Метод проектів може дозволити вирішити цю дидактичну задачу і відповідно перетворити уроки англійської мови в дискусійний, дослідний клуб, в якому вирішуються дійсно цікаві, практично значимі і доступні для учнів проблеми з урахуванням особливостей культури країни і по можливості на основі міжкультурної взаємодії.
            В основі проекту лежить якась проблема. Щоб її вирішити, учням потрібно не лише знання англійської мови, але й володіння великим обсягом різноманітних предметних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми. Крім того, учні повинні володіти певними інтелектуальними, творчими, комунікативними вміннями.
            Підсумовуємо основні вимоги до використання методу проектів:
1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми / задачі, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її рішення (наприклад, дослідження історії виникнення святкування різних свят в англо-говорящих країнах - St.Patrick 's Day, Thanksgiving Day, Halloween, Christmas, Mothers 'Day, etc; організація подорожей в різні країни; проблеми сім'ї, проблема вільного часу у молоді ...);
2. Практична, теоретична значущість передбачуваних результатів;
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроці англійської мови;
4. Структурування змістовної частини проекту;
5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, що випливають з неї завдань дослідження, висунення гіпотези їх рішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коректування, висновки.
            Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. У курсі англійської мови метод проектів може використовуватися в рамках програмного матеріалу практично по будь-якої теми, оскільки відбір тематики проводився з урахуванням практичної значущості для вивчає англійську мову.
Головне - це сформулювати проблему, над якою учні будуть працювати в процесі роботи над темою програми.
            У ході роботи над першим проектом учні уважно вивчають пам'ятку роботи над проектом «Творчий проект - це цікаво». Поради з пам'ятки допомагають успішніше організувати роботу. По-перше, необхідно вибрати проект, який цікавий для тебе. По-друге, в груповому проекті необхідно розподілити ролі і обов'язки у відповідності з інтересами і можливостями кожного учасника проекту. Проект повинен бути акуратно і барвисто оформлений. Для роботи над темою необхідно використовувати додаткову літературу, Інтернет.

У початкових класах учні виконують творчі індивідуальні проекти невеликого об'єму. З 5-7 класу починається робота над дослідними міжпредметні груповими проектами. Так робота над проектом за темою «Екологічні проблеми» вимагає знань не тільки з англійської мови, але й з екології, біології, інформатики.
Якщо говорити про використання методу проектів у практиці навчання англійської мови, то, зрозуміло, найбільший інтерес представляють міжнародні телекомунікаційні проекти. Саме такі проекти дозволяють вирішити найбільш складну і разом з тим саму істотну для методики завдання - створення мовного середовища і на її основі створення потреби у творчому використанні англійської мови на практиці. Глобальна мережа Інтернет створює умови для отримання будь-якої необхідної учням і вчителям англійської мови інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі. Будь-який користувач, підключений до мережі Інтернет, має можливість підібрати список літератури з бібліотечної каталогу Бібліотеки Конгресу США, отримати на своєму екрані потрібний матеріал, провести пошук статті, репортажу, інших джерел потрібної інформації з найрізноманітніших журналів англійською мовою. Ця інформація, природно, є автентичними і, працюючи з такою інформацією, можна отримати необхідні дані з проблеми, над якою в даний момент працює група школярів у рамках проекту[18].

Дослідивши метод проектів, наведемо приклади проектних завдань. (Додаток Д)

Після того, як проект закінчено, учню слід оцінити свою роботу самому. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, дозвольте дітям дати відповідь на такі запитання:

Чого і як ви навчилися разом із однокласниками?

Якщо вам треба було б розпочинати новий проект, що б ви зробили інакше?

Які переваги та недоліки самостійної роботи (роботи в команді, групової роботи)?

Що ви зробили добре?

Як ви могли б покращити свої навички і вміння з дослідження теми?

Важливо, щоб ви продовжували займатися цією цікавою і дуже корисною роботою, це покращить рівень знань з предмету ваших учнів, активізує їхню роботу в класі і вдома, розвине в них креативне мислення.
Робота з проектними завданнями сприяє систематизації та поглибленню знань учнів з англійської мови також поглиблює знання про культуру та традиції англомовних країн, розвиває їхні творчі здібності, вміння працювати в групах [19]. Отже, метод проектів активно сприяє розвитку як лінгвістичної, так і соціокультурної компетенції.

4. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формування творчої індивідуальності учнів

Основна мета гуманної педагогіки - всебічний розвиток особистості що навчається, створення умов для її самореалізації й розвитку творчого потенціалу. В інформаційно-комунікаційному суспільстві особливу актуальність здобуває оволодіння школярами новими способами діяльності, що дозволяють сформувати компетенції, необхідні для успішного особистісного й професійного росту випускників, високого попиту їх на ринку праці, а також для саморозвитку їхньої творчої індивідуальності. Інформатизація освітнього простору школи й відновлення навчальних курсів з урахуванням реалій інформаційного суспільства є передумовою для досягнення поставлених цілей. При використанні інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) змінюється зміст і характер педагогічної діяльності, але ця зміна буде ефективною лише на основі передових педагогічних технологій [27]. У цей час загальною тенденцією навчання використанню інформаційних і комунікативних технологій є відмова від технократичного підходу на користь гуманістичного, визнання права учня на вільний розвиток і прояв своїх здатностей.

Слід підкреслити, що застосуванням комп'ютерних технологій на уроках іноземної мови, можна не тільки забарвити викладання та привити інтерес до свого предмету, але й з найменшим внутрішнім протестом зі сторони учнів привчити їх до самостійного пошуку, аналізу та узагальненню інформації. Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови практичного оволодіння мовою для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які дозволили б кожному учневі виявити свою активність, свою творчість. Завдання вчителя - активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання іноземним мовам. Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій забезпечують індивідуалізацію й диференціацію навчання з урахуванням здатностей дітей, схильностей.

Рис.2.4. Використання ІКТ у процесі викладання іноземної мови

Немає потреби нагадувати зайвий раз про можливості комп'ютера. Загальновизнане, що це - самий потужний засіб, що коли-небудь одержував педагог. Разом з тим накопичений досить багатий досвід, є цікаві й важливі дослідження тих або інших сторін застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. Цей досвід вимагає уважного вивчення й аналізу [32].

Розробивши спеціальну методику для оцінки навчальних програм, співробітники Національного інституту наукових досліджень прийшли до висновку, що недостатньо ввести комп'ютери й програмне забезпечення в навчальні заклади. Необхідно, щоб учителі перейнялися ідеєю їхнього використання. Зміцнюючи віру вчителів у високоякісну продукцію, оцінка засобів програмного забезпечення підтримує їхній інтерес до нових технологій.

Відповідаючи на запитання про ефективність впровадження комп'ютера в навчальний процес, Дейв Ф. Съюзел і Девид Р. Ротерей виділяють дві категорії [32]. Перша - з успішності по окремих предметах, тобто забезпечення орієнтованого на результат підходу. Застосування ЕОМ у цьому випадку в основному пов'язане з діючими навчальними програмами й покликано полегшити, прискорити й зробити більше довершеним процес навчання. Друга - розвиток загальних когнітивних здатностей: вирішувати поставлені завдання, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками (збір, аналіз, синтез інформації), тобто упор на процеси, що лежать в основі формування тієї або іншої навички. Найбільш відомий представник цього підходу Пейперт вважає, що комп'ютери дають можливість розвивати загальні когнітивні навички по широкому колу навчальних дисциплін і розробляти нові й більше зроблені методи навчання.

Вибір типу навчального середовища, найбільш відповідному завданню досягнення учнем навчальних цілей, у значній мірі залежить від індивідуальних здатностей того, якого навчають, і характеру самих цілей навчання. Існуючі різні по характеру програми для комп'ютерів прямо або побічно відбивають деякі теоретичні посилання про сутність процесу навчання. Набагато вірніше вирішити питання із практичної точки зору, яка парадигма найбільше підходить для даних конкретних умов. В інших випадках, якщо передбачається використання вже наявних автоматизованих прийомів, більше доцільним може виявитися метод навчання, що направлений, через відкриття.

Таким чином, стає очевидним - ефективне застосування комп'ютерів у навчальному процесі цілком залежить від якості й концептуальної основи закладеної в ЕОМ програми. Часто в основу систематизації типів програм покладений принцип незалежності, що відповідає педагогічним міркуванням. Незалежність у цьому випадку припускає здатність учнів брати участь у визначенні цілей і змісту своєї діяльності, впливати на процес навчання й управляти застосовуваними засобами, тобто устаткуванням і програмами.

Класифікація програм складається по висхідній: від тих, які структурують роботу й навчання, до тих, які дозволяють робити це самим учнем [27].

Керуючі програми виконують ряд традиційних функцій учителя, зокрема керування в класі. Вони містять команди, що не тільки стосуються роботи на комп'ютері, але й, наприклад, що дають різні вказівки учням для того, щоб щось перевірити й т.д.

Навчальні програми направляють навчання, виходячи з наявних знань і індивідуальних здатностей. Дані програми припускають засвоєння нової інформації.

Діагностичні (тестові) програми, призначені для діагностування, оцінювання або зі знань, здатностей, умінь.

Тренувальні програми, розраховані на повторення або закріплення пройденого й не утримуючого нового навчального матеріалу.

Імітаційні програми, що представляють той або інший аспект реальності за допомогою обмеженого числа параметрів для вивчення його основних структурних або функціональних характеристик.

Моделюючі програми вільної композиції, що надають у розпорядження того, кого навчають, основні елементи й типи функцій для моделювання певної реальності.

Програми типу «мікросвіт», схожі на імітаційно-моделюючі, однак не відбивають реальність; в ідеалі - уявлюване навчальне середовище, створюване при участі викладача.

Інструментальні програмні засоби, що забезпечують виконання конкретних операцій, наприклад, обробку тексту, складання таблиць, редагування графічної інформації.

Мови програмування: системи кодування, що дозволяють управляти комп'ютером [29].

Приведена класифікація дозволяє вірніше визначити дидактичну функцію програми при плануванні комплексного й тривалого навчання.

В області викладання іноземних мов існує величезна кількість програмного забезпечення для вивчення безпосередньо мови. Програми загального характеру, що припускають навчання всім видам мовної діяльності: читанню, говорінню, аудіюванню та письму. Таких програм існує величезна безліч. Наведемо як приклад деякі з них.

Навчальний курс Reward зарекомендував себе ще в традиційному виді, але вже кілька років учителя й учні можуть скористатися електронною версією цього курсу Reward Іnteractіve. Користувачам буде доступна система дистанційного навчання через Інтернет.

Відмітною рисою цього курсу від подібних є те, що в нього включаються письмові вправи творчого характеру, перевірити які може тільки живий викладач, можливе спілкування в реальному часі, причому не тільки в текстовому, але й у голосовому режимі (у програмі ця функція називається «Форум»). Крім того, курсом передбачені мережні ігри й одержання учнями останніх новин англійською мовою.

Серія програм з німецької, англійської, французької мови «Швидкий старт».

1) Програми, що припускають навчання одному аспекті мови: фонетиці, граматиці.

Найбільш відомими програмами цього пункту є Professor Hіggіns. Англійський без акценту - навчання фонетиці англійської мови. Особливістю даної програми є порівняння власної вимови з еталонним не тільки на слух, але й візуально.

2) Програми, що припускають навчання одному-двом видам мовної діяльності. Такі програми з'явилися порівняно недавно. Як приклад можна привести програму серії Englіsh Readіng Club, що включає кілька літературних добутків, які оформлені таким чином, що текст можна читати, слухати (всі тексти озвучені англомовними носіями мови), коректувати вимову за допомогою убудованої відомої методики Re-Wіse.

- Різні довідкові матеріали в електронному виді.

- Словники. Найбільш відомими є словники сімейства ABBYY Lіngvo й Multіlex.

- Енциклопедії: Brіtannіca Encyclopedіa, Mіcrosoft Encarta Encyclopedіa Standard.

Для орієнтації в такій кількості програмного забезпечення вчитель повинен навчитися аналізувати програми на технічному, ергономічному, психолого-педагогічному й інтерактивному рівнях [28].

На сучасному етапі навчання іноземних мов значну увагу необхідно приділяти застосуванню мультимедійних технологій, в яких одночасно використовуються тексти, графіка, відеоматеріали, звукові ефекти, анімація - все це є сукупністю аудіо та візуальних ефектів разом з інтерактивним програмним забезпеченням, які впливають на емоційні та понятійні сфери, сприяють більш ефективному засвоєнню мовного матеріалу. Поєднання візуального зображення, тексту і звукового супроводження надає можливість для комплексного розвитку навичок мовної діяльності студента на іноземній мові. Цей процес має інтерактивний характер завдяки двобічному зв'язку: можливості «спілкування» з комп'ютером, коли студент та комп'ютер можуть ставити питання та отримувати відповіді на них. Загальновідомо, що ефективність навчання збільшується при використанні наочних ілюстрацій, а мультимедійні засоби об'єднують відео, аудіоматеріали, ілюстрації, таблиці тощо на одному носії CD або DVD, якщо порівнювати з роботою в аудиторії чи лінгафонному кабінеті. Завдяки таким технологіям з'явилися навчальні системи нового покоління, які перетворюють процес навчання в захоплюючу гру.

За допомогою мультимедійних технологій створені електронні енциклопедії, різноманітні навчальні курси з різних дисциплін та спеціалізовані словники, які містять термінологію пов'язану з різними галузями науки [10]. Деякі багатомовні електронні словники містять загальні, країнознавчі та тематичні словники навіть на декількох мовах з докладним коментарем та перекладом, при цьому не займаючи багато місця на робочому столі. Вони зберігають не тільки переклад для кожного слова та словосполучення, але й транскрипцію з прикладом вимови носіями мови. Їх перевага перед звичайними словниками полягає ще й у тому, що вони значно скорочують час пошуку при перекладі необхідного слова чи словосполучення. Програми цих словників шукають переклади по всьому тексту словникових карток у всіх словниках водночас, а результати видаються у структурованому виді. Такі словники постійно поповнюються новою термінологією, а деякі, навіть не мають друкованих аналогів. Існують електронні словники, які містять додатки з тренувальними уроками, наприклад ABBYY Lingvo Tutor. Використання такого словника на вашому персональному комп'ютері в процесі вивчення іноземної мови поширює словниковий запас та вдосконалює знання [28].

Аналіз потенціалу інформаційних технологій в різних аспектах (соціальному, культурному, комунікативному) свідчать про те, що вони сприяють розв'язанню низки дидактичних завдань. Зміна вимог до рівня володіння англійською мовою школярів спричинила перегляд мети навчання іноземних мов, до того ж їх застосування здатне забезпечити підвищення якості освіти, особливо в умовах пріоритету самостійних видів пізнавальної діяльності.

Щоб досягти максимального виконання та задоволення усіх потреб суспільства та поставлених завдань, необхідно з точністю вивчити всі психолого-педагогічні особливості учнів, риси та вади, які характерні їх віку.

Також треба бути компетентним не тільки стосовно усіх аспектів навчання англійської мови, але й всебічно розвиненою людиною. Особливу увагу треба звернути на такий незамінний засіб навчання англійської мови як Інтернет, який дуже багатий та забарвлений найрізноманітнішою інформацією.

Існує спеціальне програмне забезпечення та інформаційні технології для навчання іноземних мов, такі як: мультимедіа-лінгофонні класи, програми, окремі інтернет-сторінки тощо.

Особливу увагу треба приділити інтернет-сайтам, поштовим та пошуковим службам, які пропонують завдання, миттєву перевірку та надання результатів, визначаючи рівень знань учня, який виконував завдання. Також велику роль грають інформаційні сайти періодичних англомовних видань, які можуть скоротити час вчителю на підготовку та пояснення матеріалу. Всі ці засоби дозволяють створити реальні та штучні ситуації спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи різні методи та засоби роботи.

5. Портфоліо, як засіб розвитку самооцінки молодших школярів.

           Термін «портфоліо» прийшов у педагогіку з політики і бізнесу, кожному знайомі поняття «міністерський портфель», «портфель інвестицій».
            Існує величезна різноманітність визначень портфоліо. «Портфоліо - це колекція певної області» [2, с.68]. Деякі дослідники розглядають портфоліо як «робочу файлову папку, яка містить різноманітну інформацію, яка документує набутий досвід і досягнення учнів» [19].
            К. Варвус описує портфоліо як «систематичний і спеціально організований збір доказів, що використовуються вчителем і учням для моніторингу знань, навичок та відносин учнів» [15, с.39].
            Ще одне визначення запропоновано Д. Майєром: «Портфоліо - це цілеспрямована колекція робіт учня, яка демонструє його зусилля, прогрес, досягнення в одній або більш областях. Колекція повинна залучати учня у відбір його змісту, визначення критеріїв його відбору; повинна містити критерії для оцінювання портфоліо і свідоцтва про рефлексії учня »[11].
           Фрай визначав портфоліо як «своєрідну виставку робіт учнів, завданням якої було відстеження його особистісного зростання» [8]. Аналогічна точка зору Е. Стаффа, який розглядає портфоліо як колекцію робіт учнів, яка розкриває його афективний і когнітивний розвиток [13].
            Ще одне визначення, широко прийняте сьогодні в зарубіжній педагогіці: «Портфоліо - звіт по процесу навчання дитини: що дитина дізнався і як проходив процес навчання; як він думає, ставить під сумнів, аналізує, синтезує, виробляє, створює, і як він взаємодіє на інтелектуальному , емоційному та соціальному рівнях з іншими »[5, с.83].
            Arter і Spandel визначають портфоліо як «цілеспрямоване збори роботи учня, яка показує учням їх зусилля або досягнення в одній або більш областях» [3].
            Відомо, що як і саме слово портфоліо, так і основна ідея зборів робіт не є винахід 20 століття. У минулому столітті італійським словом «портфоліо» називали альбом з фотографіями, а в епоху Ренесансу художники і архітектори проголосили з собою портфоліо, коли вони заявляли свої претензії на своє місце в академії мистецтв або на будівельний проект. За допомогою представлених в портфоліо документів можна було не тільки скласти собі враження про якість роботи, але і про професійному шляху претендентам. У цьому сенсі як ідея, так і термін портфоліо застосовується до цих пір серед художників і фотографів. В області фінансової системи термін портфоліо застосовується для позначення виставлення напоказ стану цінних паперів підприємств або приватних власників.
            Ідея застосування портфоліо в школі відбувається з США, де вона виникла в 80 - ті роки, а в кінці 80-х - початку 90-х років почався справжній бунт. Застосування портфоліо в школах прийняла лавиноподібний характер. Число публікацій і книг, присвячених портфоліо у навчанні за короткий термін різко зросла, досягло в 1995 році свого піку і стало в даний час практично неймовірним. Цей стан в освітньому процесі називається «портфоліоманіей». Крім США і Канади ідея портфоліо стає все більш популярною в Європі і Японії. Її називають одним з трьох трендів сучасної освіти.
            Проблема профільного навчання є однією з найважливіших завдань модернізації освіти. Основна ідея оновлення старшої ступені загальної освіти полягає в тому, що освіта має стати більш індивідуалізованим, диференційованим, орієнтованим на створення умов вибору для задоволення освітніх потреб учнів.
            Питання про форми, засоби, способи контролю при оцінці результатів навчання учня гостро стоїть в сучасній системі освіти і є одним з актуальних напрямків у експерименті з оновлення структури і змісту освіти.
            Легко увійшовши в шкільну практику різних країн і приймаючи різні форми, позначки швидко набули соціальну значимість, ставши інструментами тиску на учнів. Недолік традиційної оціночної системи, заснованих на позначках як стимуляторах вчення, виявився вже в середині 19 століття, коли виникла теорія вільного виховання, спрямована проти будь-якого придушення особистості дитини. Видатним представником ідей вільного виховання в Росії був Л.М. Толстой. У своїх працях він сформулював кілька основних положень, реалізованих у Яснополянській школі. «Для того, щоб учень вчився добре, потрібно, щоб він вчився охоче, щоб його душевні сили були в найвигідніших умовах» [1]. Надалі педагоги також стикалися з питаннями вдосконалення оціночної сфери впливу відміток та їх негативного впливу на формування особистості школяра. У деяких країнах Європи та Росії були здійснені досліди з навчання без відміток. У ряді випадків позначки замінялися характерними. У зв'язку з цим виникла величезна і нерозв'язна, на перший погляд, проблема оцінювання, виникла необхідність змінити сам підхід до оцінювання учня, а це передбачає зміну філософії оцінки. У центрі уваги має бути учень, його діяльність, устремління, що вимагає нового підходу - навчання учня самоорганізації своєї діяльності, що в свою чергу породжує вимоги замінити вчительські оцінки змістовної самооцінки учнів. Ось чому останнім часом з'явився портфоліо, адже він був альтернативним способом оцінки. Основний сенс портфоліо «показати все, на що ти здатний» [7].
            Таким чином, «портфоліо - це форма безперервної оцінки в процесі безперервної освіти, який зміщує акценти від життєвих чинників традиційної оцінки до гнучким умовам оцінки альтернативної ... Навчальний портфоліо легко інтерпретується в професійні та службові системи оцінки, що дає можливість раннього формування професійно значущих умінь учня» [21].
           Отже, розібравши поняття самооцінки і портфоліо, ми можемо зробити висновок, що портфоліо і самооцінка тісно пов'язані один з одним, так як «портфоліо - це цілеспрямована колекція робіт учня, яка демонструє його зусилля, прогрес, досягнення в одній або більш областях ...». Тобто портфоліо є одним із засобів самооцінки досягнень самого учня.
            А тепер зупинимося докладніше на типах портфоліо.

Залежно від цілей створення портфоліо бувають різних типів.
            «Портфоліо документів» - портфель сертифікованих (документованих) індивідуальних освітніх досягнень (похвальні грамоти за навчання, досягнення в спорті, музиці, шахах і т.д.; подячні листи, табелі успішності, значки, медалі і т.п.) [23].
            «Портфоліо робіт» - являє собою зібрання різних творчих, проектних, дослідницьких робіт студента, а також опис основних форм і напрямів його навчальної і творчої активності: участь у наукових конференціях, конкурсах, проходження елективних курсів, різного роду практик, спортивних і мистецьких здобутків і ін [23]. У цю папку збираються всі контрольні і творчі роботи студента: твори, викладу, есе, малюнки, вироби, залікові роботи, відеокасети, результати медичних і психологічних обстежень і т.д. - Загалом, все, що робилося протягом певного терміну (наприклад, року).
           Даний варіант портфоліо передбачає якісну оцінку, наприклад, за параметрами повноти, різноманітності й переконливості матеріалів, якості представлених робіт і інше.
            Портфоліо оформляється у вигляді творчої книжки учня з додатком його робіт, представлених у вигляді текстів, електронних версій, фотографій, відеозаписів.
            «Портфоліо відгуків» - включає в себе характеристики відносини учня до різних видів діяльності, представлені викладачами, тьюторамі, можливо однокласниками, працівниками системи додаткової освіти та інші, а також письмовий аналіз самого учня своїй конкретній діяльності і її результатів [23].
            Портфоліо може бути представлений у вигляді текстів висновків, рецензій, відгуків, резюме, есе, рекомендаційних листів тощо.

«Тематичний портфоліо» - створюється в процесі вивчення будь-якої великої теми, розділу, навчального курсу [23]. Робота над ним будується наступним чином: викладач повідомляє спочатку назву досліджуваної теми, а також форму контролю за нею - захист свого портфоліо, зібраного за результатами роботи над даною темою.
Ми вважаємо, що всі перераховані види портфоліо впливають на розвиток самооцінки молодших школярів, вони є засобом їх самовираження, самореалізації.

Портфоліо - це цілеспрямована колекція робіт учня, яка демонструє його зусилля, прогрес, досягнення в одній або більш областях. Колекція повинна залучати учня у відбір його змісту, визначення критеріїв його відбору; повинна містити критерії для оцінювання портфоліо і свідоцтва про рефлексії учня [22, с.65].
            У макеті предметного Портфоліо молодшого школяра документує послідовність виконуваних ним освітніх кроків і результати його навчання з іноземної мови.
            Портфоліо індивідуальних освітніх досягнень молодших школярів розроблено відповідно до нормативних і правових документів (закон про освіту, ГОС стандарт).
            Мета портфоліо: - навчання молодших школярів самоорганізації своєї діяльності, їх мотивація на активну пізнавальну діяльність, формування рефлексивних умінь, умінь здійснювати адекватну самооцінку власної діяльність.
           Завдання портфоліо:
- Забезпечення високої навчальної мотивації учасників освітнього процесу, в тому числі мотивації досягнення успіху;
-Розвиток рефлексивної культури молодших школярів, їх оцінної (самооценочной) діяльності;
- Розвиток умінні учнів систематизувати, аналізувати зібраний матеріал, презентувати суб'єктивний досвід;
- Удосконалення системи оцінювання освітніх досягнень молодших школярів в умовах реалізації компетентного підходу.
            Функції портфоліо:
- Інформаційна - повідомлення про стан освітніх досягнень конкретного учня за певний період навчання з іноземної мови;
- Узагальнююче - аналітична - аналіз рівня навчально-пізнавальної діяльності молодшого школяра на уроках іноземної мови, його здатності прогнозувати і проектувати власну діяльність;
- Розвиваюча - розвиток рефлексивної культури молодшого школяра, вдосконалення системи оцінювання в умовах навчання іноземної мови;
- Активізуються - активізація зусиль усіх суб'єктів освітнього процесу на його вдосконалення у рамках формування ключових компетенції навчається;
- Виховна - формування індивідуальності кожного учня, його свідомої дисципліни, розвиток його культури.
            Структура даного предметного портфоліо складається з трьох розділів: перший розділ називається «Мій портрет», другий розділ - портфоліо робіт, третій - «Мої успіхи».
            У зміст портфоліо входять матеріали і документи молодших школярів у тому чи іншому вигляді, які документують досягнення та особистий досвід учнів з іноземної мови. Відбір змісту матеріалу для документування залишається за учнем. Рекомендації по вибору робіт в Портфоліо можуть бути дані вчителем - предметником, батьками.

( Додаток Е, Є)
           Розділ «Мій портрет» включає в себе розповідь молодшого школяра про себе, свою родину, свої захоплення, також шкільного життя, тут відбувається оцінка себе самого. Взагалі, самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей (Зінченко В. П). Саме в самооцінці та оцінці проявляються індивідуально - психологічні, особистісні та соціальні якості людини, які дозволяють співвіднести свої сили, здібності з вимогами навколишнього середовища і самостійно ставити перед собою цілі і завдання, визначати життєві перспективи.
            Виникає уявлення про те, що кожен школяр має свого роду «внутрішній манометр», показання якого свідчать про те, як він себе оцінює, якого його самопочуття, чи задоволений він собою чи ні. Значення цієї сумарної оцінки задоволення своїми якостями дуже велико.
            Розділ «Мій портрет» - це засіб діагностики, через яке педагог може скласти структуру самооцінки молодшого школяра себе як особистості.
            Розділ «портфоліо робіт» включає в себе роботи, проекти, домашні завдання, олімпіадні завдання, малюнки, виконані в період навчання на уроках іноземної мови, грамоти, посвідчення заходів, що проводяться педагогом - предметником в рамках свого уроку з іноземної мови, власні вироби, твори , фотографії, аудіо - відеозаписи, що констатують характер досягнень учня з предмета, його рівень розвитку особистісних якостей (зацікавленість, організованість, кругозір і т.д.). У портфоліо вноситься список даних робіт по розділам, самі роботи або їх копії включаються в сам Портфоліо і супроводжуються рефлексивними судженнями школярів. Педагогу, що реалізовує Портфоліо на уроках іноземної мови необхідно продумати зміст занять таким чином, щоб дитина на кожному занятті міг отримати відчутний продукт своєї діяльності.
           Розділ «Мої успіхи» представляє собою нагороди, досягнення, успіхи, відгуки на творчі роботи. Даний розділ доповнюється самооцінкою, рефлексією молодшого школяра на власну діяльність. Рефлексія виконується по пропонованих до портфоліо схемами.
           Оцінювання портфоліо здійснюється вчителями - предметниками, батьками в кінці чверті. Дитина повинна дати продукт своєї діяльності.
           Презентація портфоліо індивідуальних освітніх досягнень учнів оцінюється за наступними критеріями:
- Незвичайна презентація ідеї портфоліо або його розділу;
- Вдумливе використання матеріалів;
- Наявність високого рівня інтересу і наполегливості в досягненні результату;
- Наявність власної діяльності;
- Рівень комунікативної організації матеріалу для презентації.
           Дані критерії інтерпретуються для розуміння молодших школярів.
Бажано, щоб школяр заповнював портфель кожен урок, для цього від вчителя потрібно продумувати урок так, щоб до кінця був якийсь - небудь продукт діяльності (малюнок, самостійна робота тощо). Перед заповненням вчитель повинен обов'язково пояснити правила роботи з портфелем з іноземної мови, провівши одну або кілька консультацій.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки набувають актуально-перспективного характеру ідеї, що інтегрують в собі можливості наукових шкіл різного спрямування та обраної парадигми. Найбільш складної проблемою постає визначення алгоритмів управління тими процесами, які мають креативний, невизначений характер. У роботі проведено моніторинг та аналіз історико-педагогічного та сучасного стану проблеми формування творчої компетентності школярів. Наведено інтерпретації поняття “творчість”, “творча діяльність”, “творча компетентність».

Виділено основні підходи для удосконалення механізмів управління та стимулювання творчої діяльності в умовах навчально-виховного процесу.

У дослідженні розглянуто проблему - розвиток творчості дітей у процесі навчання англійській мові.

Результат дослідження та практика роботи говорять про те, що ефективність навчального процесу багато в чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму проведення заняття.

Нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмету, що вивчається, але і розвивати їх творчу самостійність, творче мислення, навчати роботі з різними джерелами знань.

Такі форми проведення занять "знімають" традиційність уроку, оживляють думку. Однак необхідно відзначити, що занадто часте звертання до подібних форм організації навчального процесу недоцільно, так як нетрадиційне може швидко стати традиційним, що, в кінцевому рахунку, призведе до падіння в учнів інтересу до предмета.

Розвиваючий і виховує потенціал нетрадиційних форм уроку можна охарактеризувати за допомогою визначення наступних цілей навчання:

формування в учнів інтересу і поваги до культури країни досліджуваної мови;

виховання культури спілкування і потреби в практичному використанні мови в різних сферах діяльності;

розвиток мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей, розвиток ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій учня.

Аналiз наукових праць з фiлософiї, педагогіки та психологiї дозвлив виявити сутнiсть творчої дiяльностi;обґрунтувати комплекс засобiв управлiння творчою діяльністю школярів.

Були розглянуті питання розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках англійської мови. У процесі дослідження були розглянуті проблеми визначення творчих здібностей учнів.

У дослідженні визначено сутність формування творчої компетентності учнів початкових класів, як взаємодію суб’єктів на забезпечення певного результату – зміну самого учня в емоційно-ціннісній сфері, реалізацію особистісних сенсів суб’єктів творчої діяльності, яка характеризується такими особливостями, як:

- урахування інтересів суб’єктів і об’єктів творчої діяльності;

- поступовий перехід від прямого до спів і самоуправління об’єктом своєї діяльності;

- збільшення ролі внутрішньої мотивації навчальної діяльності;

- забезпечення ефективності наявністю зворотного зв’язку на всіх етапах творчої діяльності учнів;

- спостереження поступового переходу від прямого до спів- і самоуправління учнями власною творчою діяльністю.

Запропоновані завдання моделювали рiзнi типи навчальних утруднень i створювали умови для здiйснення творчої дiяльностi учнів. (Додаток Ж)

Результатом використання розроблених засобiв управлiння творчою дiяльнiстю школярiв є пiдвищення рiвня їх знань, умінь i навичок, набуття ними досвiду творчої дiяльностi.

Здiйснення теоретико-експериментального дослiдження дало змогу сформулювати педагогiчнi умови, якi необхiдно створити у навчальному процесi для органiзацiї творчої дiяльностi школярів:

- формування мотивацiї учнiв iз застосуванням сучасних засобiв iнформатизацiї, органiзацiї орiєнтовної дiяльностi з метою усвiдомлення необхiдностi, можливостi, технологiї та результатiв навчання, завдань, що мають реальний змiст, мiстять у собi елементи дослiдження, надають можливiсть учням реалiзувати рiзнi види дiяльностi та використати свої знання з рiзних предметних галузей;

- формування досвiду творчої дiяльностi шляхом створення проблемних ситуацiй iз використанням дослiдницьких завдань, задач на продуктивну дiяльнiсть тощо;

- управлiння дiяльнiстю учнiв за допомогою евристичних засобiв, застосування яких дозволяє пiдвищити роль учня у навчальному процесi, зробити його суб'єктом дiяльностi через урахування рiвня його iнтелектуального розвитку, особливостей дiяльностi та iн., що сприяє гуманiзацiї освiти.

На підставі парадигми завданнєво-вікового підходу (М.Михайленко В.Сластьонін), урахування педагогічної ситуації розвитку (В.Давидов, Д.Ельконін, О.Савченко), психологічних особливостей розвитку (Л.Виготський, В.Левін, В.Собкін) розкрито, що молодший шкільний вік розглядається як період найінтенсивнішого креативного становлення, в якому творча діяльність, поряд з навчанням, виступає як провідна форма діяльності, що забезпечує повноцінний естетичний розвиток дитини й відзначається безпосередністю, конкретністю й образністю мислення, яскравою емоційністю, швидкою зміною настрою, нестачею життєвого досвіду, а мистецтво надає учням багато можливостей для творчого самовтілення (Б.Ананьєв, С.Коновець, Н.Сокольникова).

На підставі досліджень В.Афанасьєва, Л.Даниленко, В.Лазарева, М.Поташника, Т.Рогової визначено, що управління творчою діяльністю учнів початкових класів – це взаємодія суб’єктів організації такої діяльності, яка спрямована на певний результат – зміну самого учня в емоційно-ціннісній сфері, виявлено особливості управління творчою діяльністю учнів початкових класів – неможливість точного прогнозування, вимірювання та визначення термінів досягнення результатів творчої діяльності, оскільки процес виховання і творчого розвитку людини триває протягом життя. Уточнено поняття “самоуправління творчою діяльністю учнів початкових класів” як здатність учня прогнозувати майбутні результати власної творчої діяльності, ставити для себе перспективні цілі, самостійно планувати власні дії та операції, виконувати самооцінку якості діяльності, здобувати необхідну інформацію щодо виконання завдань.

Таким чином, у дослідженні була доведена гіпотеза, що творчі здібності учнів молодших класів ефективніше розвиваються та збагачуються завдяки застосуванню спеціально розроблених інноваційних технологій формування творчої компетентності учнів початкових класів на уроках англійської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баранов С.П. Педагогіка. - М.: Просвещение, 1987. - С.34.

2. Вороніна Л. Ефективні прийоми навчання. – English. – 06.2007. – № 23–24, С. 3-4.

3. Глазкова Н.О. Проектна технологія на уроках англійської мови / Н.О. Глазкова. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2010_6/files/PD610_18.pdf.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти 2013.

5. Дубровін М.І. Ілюстрована граматика: Англійська для всіх: Експрес-навчання. – К.: Україна, 1992. – 440 с., іл.

6. Дубровська Л.О., Дубровький В.Л., Ковнер В.В. Сучасні педагогічні технології: [методичні матеріали до семінарських занять для студентів заочної форми навчання] / Л.О. Дубровська, В.Л. Дубровський, В.В. Ковнер. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2011. – 79 с.

7. Загвоздкін В.К. Портфель індивідуальних навчальних досягнень - щось більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінки / / Шкільні технології. - 2004. - № 3. - С.32 - 36.

8. Загвязінскій В.І. Теорія навчання. Сучасна інтерпретація. - М.: ACADEMA, 1999. - С.54.

9. Зимняя И.А. Психология обучения иностранному языку в школе / И.А. Зимняя. – М. : Просвещение, 1991. – 85 c.

10. Кужель О.М. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні читання на початковому ступені середньої школи / О.М. Кужель // Іноземні мови. - 2001. - №2. - С. 8-10.

11. Лебедева А. Игровые формы обучения английской интонации / А.Лебедева // Учитель. – 2001. – № 6. – С. 69–72.

12. Ліпкіна А.І. Самооцінка школяра. - М., 1976. - С.87.

13. Ліпкіна А.І., Рибак Л.О. Критичність і самооцінка в навчальної діяльності. - М.: 1968. - С.49 - 57.

14. Лук'янчикова Н.В. Навчання іноземної мови на початковому етапі навчання. / / - Початкова школа - 2001 - № 11 - с.49-51

15. Модель «портфоліо» випускника основної школи МОС Крапівінского району Кемеровської області / / Управління школою. - 2004. - № 31. - С.45 - 47.

16. Навчальні програми з іноземних мов: для загальноосвітніх навч. закл.і спец. шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1-4 класи.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. - 96 с.

17. Нагач М.В. Застосування методу проектів у вивченні іноземних мов / М.В. Нагач. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal//Soc_Gum/Vchdpu/ped/2012_101/Nagach.pdf.

18. Нікітенко З.Н.,Гальскова Н.Д. Теорія і практика навчання іноземних мов у початковій школі: навчальних посібників для студентів педагогічних вузів і коледжів. - Смоленськ: Асоціація XXI століття, 2007.

19. Новікова Т.Г. Чи потрібен портфоліо російському школяреві? / / Методист. - 2004. - № 5. - С.56 - 59.

20. Олійник Ірина Використання методу проектів на уроках англійської мови / Ірина Олійник // Профтехосвіта. – 2012. №10 (46), с.29-33.

21. Педагогіка / За ред.П.І. Пидкасистого. - М.: Російське педагогічне агенство, 1995. - С.215.

22. Підласий І.П. Педагогіка. - М.: Просвещение, 1996. - С.245.Попова О.П. Наукові погляди на творчість особистості в контексті формування її творчого потенціалу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя. – 2008. – Вип. 51. – С. 279-287.

23. Портфоліо досягнень учня - крок у бік реформування оціночної системи в школі / / Профільна школа. - 2004. - № 5. - С.65 - 67.

24. Потапова А.П., Пестереева Е.В. Некоторые приемы обучения младших школьников иностранному языку // Начальная школа. – 1996.- № 7. – С.

25. Раввинская В. Игры как средство обучения / В.Раввинская // Иностранные языки в школе. – 1980. – № 1. – С.15-17

26. Сирота Г.В. Воспитание познавательной активности учащихся учебными творческими заданиями: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Сирота Г.В // Минский гос. пед. ин-т. - Минск, 1987. - 17 с.

27. Скалій Л.І. Використання інформаційних технологій у формуванні професійної компетенції майбутнього вчителя іноземних мов / Л. І. Скалій // Іноземні мови. - 2003. - №4. - С. 5-9.

28. Смольянникова И.А. Конгресс конференций «Информационные технологии в образовании» [Электронный ресурс] / И. А. Смольянникова, Ресурсы ИКТ как технологическая составляющая учебной среды для формирования иноязычной компетенции. - Режим доступа: http://ito.edu.ru/2003/II/2/II-2-2196.html (21.12.12).

29. Співаковський О.В., Петухова Л.Є., Коткова В.В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі: навч.-метод. посіб. [для студ. напряму підгот. «Початкова освіта»]. – Херсон, 2011. – 267с.

30. Спиркин А.Г. О творческой силе человеческого разума. Наука и творчество. – М., 1979 – 27 с.

31. Стронин М.Ф. Обучающие игры на уроке английского языка : Пособие для учителя. Изд. 2-е / М.Ф. Стронин. – М. : Просвещение, 1984. – 112 с.:

32. Сьюзел Д. Основные направления применения ЭВМ / Д. Сьюзел, Д. Ротерей // Перспективы. Вопросы образования. - 1988. - N. 3. - С. 60-69.

33. Цимбал О.М., Тягло О.В., Цимбал П.В. Проектна технологія, критичне мислення і громадянська освіта в процесі вивчення англійської мови / О.М. Цимбал, О.В. Тягло, П.В. Цимбал. Початкова школа – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 109 с. – (Б-ка журн. Англійська мова та література»; Вип. 4 (64)).

34. Штарина О.Г., Англійська мова. Компетентностний підхід в викладанні., вид – у «Учитель», р. Волгоград, 2008.

35. Яковлєва Т.В. Використання інноваційних технологій при вивченні англійської мови / Т.В. Яковлєва. - Режим доступу: http://osvita.ua.

36. http://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/13899/

37. http://www.psyh.kiev.ua/

38. http://www.geniusrevive.com/stati/tvorcheskoe-upravlenie-i-upravlenie-tvorchestvom/

Додаток А

Умови для творчості

Творча особистість

Формування та розвиток творчої особистості

Творче спілкування

Внутрішні передумови для творчості (креативне ядро)

Додаткові творчі якості особистості, які сприяють успіху в творчий діяльності

Творча активність

Розвиток творчої свідомості та самосвідомості

Творча діяльність

Додаток Б

Креативна особистість

Знання, уміння і навички

Розвиток творчих можливостей учнів

Модель виховання творчого учня

Умови для творчості

Творча діяльність

Творчий учитель

Додаткові мотиви, характерологічні якості, уміння, які сприяють успішної творчій діяльності

Творча особистість

Додаток В

Додаток Г

Розглянемо гру з м’ячем. Ціль: автоматизація вживання форм дієслова в усному мовленні.

Хід роботи: представник першої команди вигадує речення з вивченим дієсловом. Він кидає м’яч партнеру з другої команди та говорить речення, пропускаючи дієслово. Гравець, який спіймав м’яч, повторює речення, підставляючи правильну форму дієслова, кидає м’яч партнеру з першої команди і називає своє речення, не кажучи дієслово і т.д. За кожну помилку нараховується штрафний бал. Перемагає команда, яка набирає найменшу кількість штрафних балів.

Разом із граматичними іграми доцільно використовувати лексичні ігри, які логічно продовжують «будувати» фундамент у вивченні англійської мови на початковому етапі.

Розглянемо гру «Кольори». Ціль: закріплення лексики з вивченої темі.

Хід роботи: ставиться завдання назвати предмети одного кольору. Перемагає та команда, яка зможе назвати більше предметів, тварин тощо одного кольору.

Фонетичні ігри використовуються для корекції вимови на етапі формування мовленнєвих навичок і вмінь в усних видах мовленнєвої діяльності (говорінні, аудіюванні).

Розглянемо гру: «Правильно – неправильно». Ціль: формування правильного, чутливого до викривленням фонематичного слуху.

Хід гри: викладач називає окремі слова або слова в реченнях, фразах. Учні піднімають руку при читанні виділеного ним звука в звукосполучення. Далі викладач просить кожного учня в обох командах прочитати деякі звукосполучення, слова, фрази, та речення. При правильному читанні звуку учні піднімають руку з зеленою карткою (прапором), при неправильному – руку з червоною карткою (прапорцем). Перемагає команда, яка після підрахування кількості балів найбільш правильно порахує кількість помилок.

Що стосується орфографічних ігор, то вони допомагають формувати в учнів навички техніки письма.

Розглянемо гру «Розсипані літери». Ціль гри – формування навичок поєднання букв у слова.

Хід гри: викладач пише великими літерами на аркуші паперу слово та, не показуючи його, розрізає на букви, кажучи: «Було в мене слово. Воно розсипалося на літери». Потім показує літери і розсипає їх на столі: «Хто швидше здогадається, яке це було слово?» Переможе той, хто перший правильно запише слово. Переможець придумує своє слово, говорить його викладачу або сам записує і розрізає його, і показує всім розсипані букви. Дія повторюється. Більшість ігор першого розділу можуть бути використані в якості тренувальних вправ переважно на початковому етапі, а також і на подальших етапах формування у молодшого школяра мовленнєвих навичок володіння англійською мовою [36].

Додаток Д

1. «Книга погоди» («A Weather Book»).

Діти виготовляють картки, де схематично зображують різні види погоди, складають ці картки в конверти, які наклеюють на спеціальні зошити або блокноти – «книги погоди». Під час уроку усно з’ясовується, яка погода надворі за допомогою карток (учні розкладають відповідні картки на парті, а вчитель – на дошці) і фіксується опис погоди в «книгах».

2. Проект «Навчаємось вчитися» («Learning to Learn») з практичними ідеями та порадами щодо роботи над мовою (вивчення слів, правил, робота зі словниками та посібниками, читання оригінальної літератури, підготовка до іспитів тощо). Результати такої роботи оформлюються у вигляді яскравих пам’яток.

3. Проектні роботи, які стосуються тем «Я, моя родина, мої друзі», «Учень та його оточення», «Зовнішність»: розповідь про себе з опорою (для учнів початкового та середнього етапу навчання), де опора виготовляється у вигляді шестикутників, складених у своєрідну «квітку», де на кожній «пелюстці» учень має розкрити певне питання (своє ім’я, вік, місце проживання, школа, шкільні друзі, домашні тваринки, уподобання тощо); «Родинні дерева».

4. Рекламні постери (планування вечірки, реклама гуртків або клубів за інтересами, рекламні постери до фільмів тощо).

5. Різні види проектних робіт до теми «Їжа та продукти» («Здорова їжа», «Сплануй обід», «Мій улюблений рецепт» тощо)

Додаток Е

Методичні рекомендації з організації діяльності молодших школярів з предметним портфоліо

Шановний школяр!

Ти є учасником цікавої форми оцінки твоїх шкільних результатів з іноземної мови - Портфоліо молодшого школяра.

«Портфоліо» (в широкому сенсі слова) - це спосіб фіксації, накопичення та оцінки індивідуальних досягнень студента у певний період його навчання (2, с.67)

Ми пропонуємо тобі відобразити результати свого навчання в школі, причому не тільки ті, які характеризують тебе як встигає школяра з предметів, але і ті досягнення, які отримані тобою при виконанні інших видів діяльності (творчої, соціальної та ін.) Для цього уважно прочитай наступні рекомендації:

Форма портфоліо - файлова папка з вкладишами, де розміщуються аркуші формату А4. Оформляти портфоліо ти можеш від руки, а можна і в електронному варіанті. Для ефективності ми рекомендуємо заповнювати твій портфоліо кожен урок, тому що, чим частіше ти будеш оформляти записи, що свідчать про твої результати, тим повніше буде картина твоєї успішності як особистості.

Пам'ятай, що знайомитися з Портфоліо будуть інші люди, тому важливо подбати і про форму подачі особистих досягнень. Ти можеш доповнювати свою особисту папку різними матеріалами та документами, які не вказані в примірної структурі Портфоліо. Це можуть бути твої власні роздуми та ідеї, які виникли під час занять або при відвідуванні будь - яких заходів.

Структура даного предметного портфоліо складається з трьох розділів: перший розділ називається «Мій портрет», другий розділ - «Портфоліо робіт», третій - «Мої успіхи». Право вибору варіанту портфоліо, відбір змісту матеріалу для документування залишається за тобою. Почни свою роботу з портфоліо з розповіді про себе, свою родину, свої захоплення, шкільного життя, яке допоможе тобі надалі співвіднести те, яким ти був, з тим рівнем, якого ти досягнеш надалі.

Розділ «портфоліо робіт» включає в себе роботи, проекти, дослідження, виконані в період навчання, сертифікати заходів, що не мають офіційного підтвердження (корпоративні конкурси, програми і т.д.), власні вироби, твори, фотографії, аудіо - відео запису, констатуючі характер твоїх досягнень, твій рівень розвитку особистісних якостей (зацікавленість, організованість, кругозір і т.д.). У портфоліо вноситься список даних робіт по розділам, самі роботи або їх копії.

Розділ «Мої успіхи» представляє собою нагороди, досягнення, успіхи, відгуки на твої творчі роботи, вони завіряються вчителем чи батьками, класним керівником.

Для того, щоб твій портфоліо не загубився, рекомендуємо залишати його на зберігання у вчителя - предметника в доступному для тебе місці. У даний портфоліо вкладай копії документів та інших матеріалів, а оригінали зберігай будинку, можливо в «домашньому» портфоліо. Копія портфоліо необхідна для того, щоб зацікавлені у твоїй успішності люди (вчитель - предметник, батьки, твої однокласники) могли разом з тобою відстежувати твою результативність і вносити необхідні корекції в освітній процес.

Завершальним етапом твоєї роботи з даним документом має стати презентація твоїх досягнень, під час якої ти повинен продемонструвати свої успіхи і досягнення. Цінність даного етапу в тому, що ти уявляєш себе саме через ту область, в якій ти дійсно успішний - це може бути навчання, позанавчальна діяльність і т.д. Пам'ятай, портфоліо - це ТВІЙ документ, який покликаний допомогти тобі побачити свою працю на занятті, відчути себе успішною, підтвердити твої результати, стати особистістю в очах близьких і рідних людей.

Якщо у тебе виникли питання щодо заповнення портфоліо, звернися за консультацією до вчителя - предметники.

Додаток Є

Методичні рекомендації для класних керівників, що реалізують портфоліо індивідуальних освітніх досягнень школярів початкової ланки.

Для ефективної роботи вчителю необхідно враховувати наступні рекомендації:

1. Годиться чи викладання для роботи з портфоліо? Чи містить процес навчання повторювані вимоги одного типу, при виконанні яких може бути побачений прогрес? Орієнтований чи процес навчання на здібності? Чи є можливість індивідуалізувати процес навчання і направити його на креативно-творчий процес, який веде до появи гарних продуктів? Чи можна виділити час для рефлексії чи програма так забита, що все потрібно буде робити в поспіху?

2. Чи є у мене мотивація і можливості взяти на себе багато роботи, але роботи цікавою? Чи є у мене можливість так розпланувати свій час, щоб індивідуально консультувати учнів і давати короткі усні та письмові коментарі до їхнім роботам, зібраним в портфоліо?

3. Які матеріали з даного курсу можуть бути відібрані для портфоліо? Які я вже можу визначити заздалегідь, які можуть бути включені по ходу справи, які може визначити сам учень?

4. Які терміни для вкладення яких зразків потрібно встановити?

5. Які вказівки до дії, зразки, критерії та точки зору потрібно повідомити учневі для того, щоб він міг організувати й оцінити свою роботу?

6. Які приводи повинні бути, щоб здійснювався контроль і самооцінка? Коли час для зворотного зв'язку, бесіди та презентації портфоліо?

7. Коли і як повинен відбутися відбір робіт для портфоліо?

8. Через яку форму презентації можна завершити навчання? Чи може бути зроблена виставка або влаштовані читання і т.п. ? Кого можна / слід запросити (батьків, учнів інших класів)?

9. Наприкінці чверті (навчального року) бажано забезпечити школярам можливість подання Портфоліо своїх досягнень. Для цього необхідно оформити невеликий відгук (рецензію) на Портфоліо школяра. Відгук (рецензію) може скласти будь-який викладач, що працює в даному класі. За підсумками презентації Портфоліо може бути виданий сертифікат, що свідчить про особливих успіхів і досягнень школяра.

Додаток Ж

Застосування на практиці інноваційних методів навчання

Вивчення лексичних одиниць

Лексичні одиниці ніколи не перевіряють механічно. Для закріплення слів і словосполучень використовують такі форми роботи:
1. Добирають і записують на дошці ключові слова з тексту, дають завдання за словами реконструювати текст якомога ближче до оригіналу або скоротити його до мінімуму.
2. Перед уроком записують на дошці у вигляді плану ключові слова для складання нової розповіді. Учні повинні за 2-3 хвилини підготувати невелику розповідь, використавши якомога більше записаних на дошці слів. Після висловлювання одного учня інші ставлять йому запитання або, навпаки, той, хто відповідає, ставить запитання класу. Така робота активізує учнів, змушує бути максимально уважними.
3. Учням пропонують підготувати короткі діалоги на певну тему з використанням ключових слів і словосполучень, записаних на дошці. Коли учні звикнуть до такої роботи, вони самі виписують ланцюжки ключових слів для створення певної тематичної ситуації і цікавих для них дій.
Наприклад
- розфарбуй на малюнку предмет і напиши його назву;
- добери із запропонованого переліку слово (речення), що відповідає змісту малюнку;
- підпиши ярлички до товарів;
- відгадай загадку;
- склади чайнворд (кросворд);
- вступи з персонажем у діалог, користуючись опорними словами та словосполученнями;
- придумай віршик, використовуючи нові слова

Ці вправи допомагають розпізнати одиниці нового навчального матеріалу, засвоювати їх значення, набути навичок оперування цими одиницями на рівні репродукції, підготуватися до самостійного використання їх у ситуаціях, які моделюють спілкування.
Відомо, що мимовільне запам’ятовування відіграє велику роль у навчальній діяльності молодшого школяра. Проте у цьому віці діти вже вміють запам’ятовувати і довільно. Довільність запам’ятовування розвивається й надалі у процесі навчання. З іншого боку, дітей приваблюють та інтригують незрозумілі слова, пісні, тексти а інший матеріал, який стає їм чомусь цікавим, незвичним та значущим. У методиці навчання іноземної мови у початковій школі цьому факту надається багато уваги. Можливо, не завжди учням потрібно давати повний переклад окремих текстів (віршів, пісень тощо), що їх вони мають завчити. Для цього достатньо розповісти про їх основний зміст. Пам’ять молодших школярів характеризується фрагментарним сприйманням, а у відтворенні матеріалу домінує впізнавання. Вони запам’ятовують невимушено той матеріал, який є чимось привабливим і викликає позитивні емоції. У зв’язку з цим необхідно включати до матеріалу, що подається, важливу та цікаву інформацію, яка привертатиме увагу школярів, змушуватиме їх більше зосереджуватися, щоб її усвідомити [2].

                                                Вміння спілкуватися
             Щоб досягти поставленої мети, учнів вчать структурно правильно оформлювати питально – відповідну діалогічну єдність, звертають увагу на структурні особливості мови. Позитивний результат досягається урізноманітненням завдань (наприклад, складання мікродіалогів з переважним вживанням певних типів запитань і відповідей). Від учнів вимагають, щоб їх репліки складалися з кількох тверджень.
Звичайно, зміст першого висловлювання повинен викликати в учнів відповідну емоційну реакцію. Але вміння правильно конструювати речення ще не означає вміння спілкуватися, розмовляти англійською мовою. Головне в процесі спілкування – не просто сполучати слова в правильних формах і в правильній послідовності, а надати реченню комунікативного значення.
Треба постійно намагатися забезпечувати емоційність навчального процесу і створювати радісну атмосферу на уроках, що підвищує активність учнів і є передумовою до активізації резервних можливостей. Для цього краще добирати цікаві тексти для читання та аудіювння, вірші, римування, ігрові вправи. Учні читають уривки адаптованих творів англійських та американських письменників.
П р и к л а д и   в п р а в [24]
Legend «Тhe two frogs»
Once two frogs fell into a pot of cream. They could not get off the pot. So they swam round and round in the cream. “Oh, this is the end of my life”, – says one of them. It stopped to swim and died. But the second frog swam and swam and bit the cream with its little feet. The cream became a ball of butter. The frog jumped on the ball of the butter and got out of the pot.

BELIEVE IN YOUR POWER!
1. Check your facts:

Once two frogs fell into a:
a) basket
b) jug
c) pot of cream

So they:
a) played
b) jumped
c) swam

The cream became:
a) water
b) snow
c) a ball of butter

The frog jumped on the
a) chair
b) floor
c) ball

2. Open the brackets.
Once two frogs (to fall) into a pot of cream. It (to stop) to swim and (to die). The cream (to become) a ball of butter. The frog (to jump) on the ball of the butter.
3.Guess the words.
F(4)_________
P(3)_________
C(5)_________
B(4)_________
B(6)_________
Frog, pot, cream, ball, butter
4.Write correctly.
Tubret_______________
File_________________
Labl________________
Top_________________
5.Find the words with double letters.
Ll, Ff, Pp, Ll, Tt
Fell, off, stopped, ball, butter
6.How can you explain the last sentence?
7.Look and write what each frog did.
8.New words

9. Dialogue
___________________________________________________________
10. Retelling
This story is about
___________________________________________________________

                                            Навчання граматики
     Вікові особливості дітей та їх досвід у вивченні англійської мови враховуються у навчанні граматики. В початкових класах – у формі казок, де нові граматичні структури подаються у «щасливій родини», де питальне дієслово – дідусь, допоміжне дієслово – бабуся, підмет – це матуся, присудок – тато (або потяг, у якому вагони – це члени речення), тощо. Це допомагає запам’ятати порядок слів у реченні. Родинне коло в цьому віці дуже важливе для школяра. Асоціативно він швидше запам’ятовує правило.
Засвоєння багатьох явищ лінгвістики, як правило, не виділяється в окремі елементи навчання. Учні 2-4 класів дізнаються про деякі граматичні й лексичні категорії, коли вживають їх у певних комунікативних потребах у складі мовленнєвих зразків, не вдаючись до їх аналізу. Не вміючи оперувати категоріями, абстрактними поняттями, вони опановують конкретний мовленнєвий матеріал, вдаючись до мисленнєвих операцій на властивому їм рівні.[63]
Зазвичай, майже всі граматичні явища, що вивчаються в 2-му класі, і їх певна частина у 3-му і 4-му, мають опановувати ся на рівні лексичних одиниць. Учням початкової школи досить складно усвідомити закони формоутворення іншомовних граматичних явищ, оскільки вони ще не мають достатнього відповідного досвіду в рідній мові. Тому вчитель має подбати про те, щоб мовленнєві зразки, які містять певні граматичні форми, заучувались учнями і адекватно використовувались та впізнавались у нових ситуаціях спілкування. Для цього потрібно застосовувати в навчанні такі види діяльності, які були б адекватними рівню розвитку мислення учнів цих класів.[89]
П р и к л а д и    в п р а в
Simple tenses
Дієслово To be
Hello! I am “to be”! Давайте спробуємо розібратися, де, коли і чому я повинен стояти.
Let me introduce my friends:
I always stand after them. How? Wait a little!
I take a magic wand: one, two, three…
I AM
IS TO BE
ARE
HЕ, SHE, IT
WE,YOU, THEY
So I turn into AM for I, IS for HE, SHE, IT, ARE for WE, YOU, THEY.
Let’s do some exercises and remember everything.
1.Connect the pronouns and verbs and write.
2.Translate the sentences
I am a pupil._____________________________________________
He is a student.___________________________________________
She is doctor.____________________________________________
We are friends.___________________________________________
You are a good child.______________________________________
You are the best teachers.___________________________________
3.Read the table and write as many sentences as you can.

4. Fill in TO BE in Present Simple
1) - What _____ your name?
- My name is Bob.
2) - What _____ their address?
- Their address _____ Green Street.
3) - What _____ your mom?
- She _____ a teacher.

4) _______ Dick at home?
- He _____ in the pool.
5) - What _______ this?
- This _____ a coat.
6) Swan _________ a painter.
She has some nice pictures.
7) I have many books.
They _______ in the shelves.

5.Read, translate and act the dialogues

- Where is Bob?
- He is in the bed.
- Is he ill?
- No, he is not.

- Чий це годинник?
- Це мій.
- А де твій?
- На столі.

6.Read the text, write out the sentences with “to be” [58].

                                                      Ігрові прийоми
             Досліджено, що для дітей молодшого шкільного віку одним із основних видів діяльності є гра. Проте навіть характер цієї гри може змінюватись під впливом навчання. Діти пізнають навколишній світ у процесі навчальної діяльності, зокрема, під час дидактичної гри. Особливо їм подобається гра в ролях, коли вони обирають поведінку (у тому числі й мовленнєву) певного персонажу. Якщо діти охоче вживаються в різні образи, то відповідним чином можна побудувати процес навчання – задовольняти дитячу потребу грати, пропонуючи для них спеціальні дидактичні ігри. Саме цю особливість дитячих інтересів мають широко застосовувати вчителі у навчанні іноземної мови.
             Гра повинна стати невід’ємним компонентом навчальної діяльності молодших школярів. Рольова гра як один з ефективних видів діяльності на уроці може проводитись успішніше, коли учням буде запропоновано наочний сюжетний матеріал, який спрямовуватиме хід рольової гри у найбільш оптимальному для оволодіння навчальним матеріалом напрямі. Це можуть бути яскраві сюжетні малюнки, відеофільми тощо.
             Граматичні ігри містять найважливіший матеріал – дієслова – be, have, may, can, must; конструкцію – there + to be, часові форми дієслів груп Indefinite, Continuous, Perfect, Conditional Mood, Sequences of Tenses.
Наприклад:
1. Склади у першу скриню картки, в яких речення можна перекласти з CAN, у другу – з MUST.
2. Опиши малюнок, використовуючи CONDITIONAL MOOD;
3. Утвори діалог, використовуючи Present Continuous;
4. Виконай дії, дивлячись на речення, написані на дошці: Dry yourself with a towel! Read the newspaper. Sweep the floor. Wash your hands and face. Clean your teeth. Play tennis. Turn on the radio. (Завдяки цій вправі учні не тільки запам’ятовують велику кількість дієслів, імітують, грають, можуть записувати слова, хто швидше, або відгадувати дії та їх називати тощо).

Навчання аудіювання

             На уроках застосовуються матеріали з аудіювання. Здебільшого це тексти різних типів, жанрів, пісні. Організовуючи процес навчання аудіювання на матеріалі пісні, слід формулювати завдання різного характеру, залежно від того, що ставиться за мету перевірки: розуміння загального змісту пісні чи розуміння окремих деталей.
Добираючи пісенний матеріал для аудіювання, треба враховувати вікові та психологічні особливості школярів, а також логічне поєднання теми уроку зі змістом пісні .
Е x a m p l e s
1. Listen to the song and raise your hands when you hear “body words”.
2. Say and translate words after you have listened to the song.
3. Listen to the song and then decorate our Christmas Tree according to the description given in the song.
4. As you listen fill in the missing words.
5. Listen to the beginning of the song and write your own end of it (in prose).
              При вивченні граматики теж можна запропонувати відому пісню прослухати, а потім роздати її текст і запропонувати поставити дієслова в правильній формі.
Відомо, що мимовільне запам’ятовування відіграє велику роль у навчальній діяльності молодшого школяра. Проте у цьому віці діти вже вміють запам’ятовувати і довільно. Довільність запам’ятовування розвивається й надалі у процесі навчання. З іншого боку, дітей приваблюють та інтригують незрозумілі слова, пісні, тексти а інший матеріал, який стає їм чомусь цікавим, незвичним та значущим. У методиці навчання іноземної мови у початковій школі цьому факту надається багато уваги. Можливо, не завжди учням потрібно давати повний переклад окремих текстів (віршів, пісень тощо), що їх вони мають завчити. Для цього достатньо розповісти про їх основний зміст. Пам’ять молодших школярів характеризується фрагментарним сприйманням, а у відтворенні матеріалу домінує впізнавання. Вони запам’ятовують невимушено той матеріал, який є чимось привабливим і викликає позитивні емоції. У зв’язку з цим необхідно включати до матеріалу, що подається, важливу та цікаву інформацію, яка привертатиме увагу школярів, змушуватиме їх більше зосереджуватися, щоб її усвідомити.
            Коли пропонується прослухати текст, треба одразу попередити, що слід звертати увагу на всі дрібниці, бо після прослуховування тексту будуть запропоновані завдання на розуміння почутого та переказ.

Е x a m p l e

                  Tea party
            Mrs. Hooking asked some friends to tea. She decided to make a cake. She is an excellent cook. So it is going to be a marvelous cake. Her dog Ram was watching her carefully. He always watched when she cooked. Mrs. Hooking finished making the cake half an hour ago. She put the tea things on the table. She was just going to give Ram his unusual meal when the doorbell rang, she went to open the door. While she was talking to the guests in the hall, the dog was eating nice cake!
             Exercises
1. Випишіть незнайомі слова.

2. Виберіть правильний варіант.
Mrs. Hooking asked some friends to a) dinner, b) tea, c) picnic.
She decided to make a a) cake, b) pie, c) picnic.
She is an excellent a) teacher, b) cook, c) driver.
So it is going to be a a) wonderful, b) marvelous, c) beautiful cake.
3. Виправте помилки та запишіть вірно.
Her dog Ram was watching her carefuly.
She put the tea thinks on the table.
He always watched when she cuked
4. Поставте дієслова у правильній формі.
Mrs. Hooking (to finish) _______________ making the cake half an hour ago.
She (to be) ____________ just going to give Ram his unusual meal when the doorbell (to ring) ________, she went to open the door. While she was (to talk) ________________ to the guests in the hall, the dog (to eat) ____________ nice cake!
5. Утворіть діалог та інсценуйте його [5].

            А які ж прийоми найбільш придатні для роботи в початкових класах? По-перше, слід згадати, що у дітей цього віку відбувається перехід мислення від доопераційного рівня до рівня конкретних операцій. Розвивається увага, уява, інші аспекти психічної діяльності. І навчання іноземної мови, таким чином, повинне не лише забезпечувати знання з предмету, але й стимулювати загальний інтелектуальний і психологічний розвиток школяра.
            Так, вивчення нового лексичного матеріалу прямо пов’язане з розвитком різних видів пам’яті.
            При цілеспрямованій роботі вчителя змінюються способи запам’ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кожне слово, яке потрібно запам’ятовувати. У 3 класі більшість дітей повторюють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні 4 класу при запам’ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, використовують логічні висновки для реконструювання подій. Як вчитель може цьому сприяти? Звичайно, запам’ятовування тренують вправи, пов’язані з вивченням нової лексики. Причому найкраще використовувати прийоми, які враховують образність мислення дітей.
           Чим молодші діти, тим яскравіше виражені в них процеси збудження, їх домінуюча роль над гальмівними. Внаслідок швидкого відволікання уваги на яскраві подразники поведінка дітей є імпульсивною, і це проявляється в тому, що вони не вміють переключатись на інші види діяльності, тобто для них характерна «негнучкість уваги». Учителі мають враховувати, що школярам цього віку важко тривалий час зосереджуватись на одному виді діяльності, їхню увагу може привернути лише незвичний, різкий, сильний подразник. Таким подразником є засоби навчання, які потрібно широко застосовувати, дидактично доцільно і методично виправдано визначивши їм місце на уроці з урахуванням вікових особливостей учнів. «Золотим» правилом для вчителя, який навчає іноземної мови молодших школярів, має стати положення про те, що урок іноземної мови обов’язково повинен оснащуватись наочністю. Адже домінуючим у цьому віці є образне мислення, а тому будь-яке, доцільне з дидактичного та методичного поглядів унаочнення, що супроводжує певну іншомовну лексичну одиницю (слово, словосполучення, зв’язне мікровисловлення тощо), є ефективним засобом впливу на пам’ять і процес усвідомлення значення такої одиниці. Поступово слід зменшувати роль ілюстрацій при вивченні лексики, щоб розвивати абстрактне мислення у дітей.

Easy English

Педагогічна виставка« Інноваційні технології, як засіб формування творчої компетенції учнів на уроках англійської мови в початковій школі»

Комментариев нет:

Отправить комментарий

2 КЛАС